Волонтерство (без) перешкод: як волонтерський рух в Запоріжжі продовжує розвиватися на другому році війни
Широкомасштабна війна поставила нові завдання перед запорізькими волонтерами. Офіційна реєстрація, близькість до лінії фронту, фінансові труднощі, все це постійно впливає на волонтерський рух. І незважаючи на ці чинники, волонтерство в Запоріжжі продовжує існувати.
Ми дослідили феномен запорізького волонтерства під час широкомасштабної війни. Зменшення активності та зацікавленості громадян - головний виклик, про який розповідають всі волонтери. Пояснюємо причини та наслідки.
Ми дослідили феномен запорізького волонтерства під час широкомасштабної війни. Зменшення активності та зацікавленості громадян - головний виклик, про який розповідають всі волонтери. Пояснюємо причини та наслідки.
Реєструвати чи ні, ось у чому питання: юридичні виклики волонтерства
На початку російського вторгнення у лютому 2022 року українські волонтери збирали кошти без сплати податків та будь-якої фінансової звітності. Навіть через два роки деякі громадські діячі продовжують працювати без офіційного статусу. Проте в Україні ще з 2014 року існує Реєстр волонтерів, яким опікується Державна податкова служба. Там реєструються особи, які на благодійних засадах збирають кошти для фронту або цивільного населення. Згідно з Податковим кодексом суми грошей, які збирає волонтер, не будуть включатися до його щорічного оподатковуваного доходу. Станом на 2023 рік в українському Реєстрі волонтерів було зафіксовано 6 734 особи, але зрозуміло, що реальна цифра значно більша.
Працювати волонтери можуть і без офіційної реєстрації, проте тоді можуть з’явитися проблеми з податковою службою та захистом своїх прав. Крім того, громадяни з офіційним волонтерським посвідченням можуть отримати відшкодування від держави на виїзд за кордон.
Звичайно українцям, які виготовляють окопні свічки, плетуть маскувальні сітки та купують продукти військовим – не обов’язково мати офіційний статус або приєднуватися до певних організацій. Ці юридичні аспекти стосуються волонтерів, які збирають фінансові пожертвування.
Офіційна реєстрація може захистити не лише волонтера, а й громадян, які звертаються до нього за допомогою. До прикладу в лютому 2023 року на Запоріжжі чоловік провернув шахрайську схему під виглядом волонтерської діяльності. Уродженець Енергодару пропонував доставляти посилки та гуманітарну допомогу на тимчасово окуповані території за фінансову винагороду. Після отримання багажу та грошей фігурант обривав зв’язки із замовниками.
Серед зареєстрованих запорізьких волонтерів можна виокремити такі організації: Карітас Запоріжжя, Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України, “Посмішка”, ”Запорозькі Берегині”, “UA FREE”, “Розвиток Нашого Міста”, “Допомога Поруч” тощо. Це лише невеликий перелік популярних в місті благодійних установ.
Волонтерські запити та фінансова звітність – це ґрунт прозорого волонтерства. Через високий попит благодійники почали переходити до системи запитів. Таким чином легше відстежувати потреби та направляти кошти. В такий спосіб працює благодійний фонд запорізької IT-компанії “Freshcode”. За кожним виконаним запитом закріплюється чек про покупки та грошові перекази. Про збереження фінансових звітів йдеться й в Законі України “Про волонтерську діяльність”. Тобто волонтери самостійно можуть організовувати систему звітності, проте їх діяльність має залишатися прозорою для громадян.
Волонтери, які займаються забезпеченням ефективної логістики та безперебійних поставок необхідних ресурсів з Європи та Сполучених Штатів Америки, неминуче стикаються з низкою “паперових” проблем. Про це більш детально розповів волонтер, який займається пошуком військового спорядження та логістикою військових автомобілей з Європи та США Платон Пресіч:
Звичайно українцям, які виготовляють окопні свічки, плетуть маскувальні сітки та купують продукти військовим – не обов’язково мати офіційний статус або приєднуватися до певних організацій. Ці юридичні аспекти стосуються волонтерів, які збирають фінансові пожертвування.
Офіційна реєстрація може захистити не лише волонтера, а й громадян, які звертаються до нього за допомогою. До прикладу в лютому 2023 року на Запоріжжі чоловік провернув шахрайську схему під виглядом волонтерської діяльності. Уродженець Енергодару пропонував доставляти посилки та гуманітарну допомогу на тимчасово окуповані території за фінансову винагороду. Після отримання багажу та грошей фігурант обривав зв’язки із замовниками.
Серед зареєстрованих запорізьких волонтерів можна виокремити такі організації: Карітас Запоріжжя, Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України, “Посмішка”, ”Запорозькі Берегині”, “UA FREE”, “Розвиток Нашого Міста”, “Допомога Поруч” тощо. Це лише невеликий перелік популярних в місті благодійних установ.
Волонтерські запити та фінансова звітність – це ґрунт прозорого волонтерства. Через високий попит благодійники почали переходити до системи запитів. Таким чином легше відстежувати потреби та направляти кошти. В такий спосіб працює благодійний фонд запорізької IT-компанії “Freshcode”. За кожним виконаним запитом закріплюється чек про покупки та грошові перекази. Про збереження фінансових звітів йдеться й в Законі України “Про волонтерську діяльність”. Тобто волонтери самостійно можуть організовувати систему звітності, проте їх діяльність має залишатися прозорою для громадян.
Волонтери, які займаються забезпеченням ефективної логістики та безперебійних поставок необхідних ресурсів з Європи та Сполучених Штатів Америки, неминуче стикаються з низкою “паперових” проблем. Про це більш детально розповів волонтер, який займається пошуком військового спорядження та логістикою військових автомобілей з Європи та США Платон Пресіч:
“Бюрократія та важкість процесу вивезення спорядження. Бюрократія при транспортуванні через Європу та бюрократія при ввезенні в країну. А також людський фактор, бо задіяно чимала кількість людей, а це означає, що завжди хтось може помилитись або щось загубити. Багато ланок = багато шансів на провал. Митниці, не дешева логістика та людський фактор - ось основні проблеми”.
Донати на ЗСУ: відповідальність тилу чи влади?
Українське єднання було непереборною силою саме на початку широкомасштабного вторгнення. Проте з часом суспільство почало адаптовуватися до війни і забувати про нагальні потреби українських захисників. Люди повертаються до звичного розкладу, в них є більш важливі завдання, а фінансування українського війська на їх думку – це обов’язок влади. Саме така трансформація українського соціуму через 2 роки повномасштабної війни створює фінансові ризики, про які розповідає бодай не кожен волонтер.
Активістка, членкиня благодійного фонду запорізької IT-компанії “Freshcode” Марія Куріпко добре знає про потреби військових та ціну громадської байдужості, адже її батько ще з 2014 року боронить Україну в лавах ЗСУ.
Вона висловлює свою солідарність до людей, які кажуть, що підходи влади до фінансування війська треба змінювати. “Кожен має починати з себе”, - каже Марія, і додає, що всі зміни в державі йдуть від самого народу. І якщо люди не будуть допомагати своїм воїнам, то вже завтра окупанти можуть просунутися ближче до вашого дому.
Раніше волонтерам було достатньо зробити допис в соціальних мережах і люди надсилали пожертвування. Збори на дрони, тепловізори, бронежилети закривались майже миттєво. Але сьогодні волонтери змушені, каже Марія, “попрошайничати”. Так сама дівчина тепер створює різні інтерактивні відео, челенджі, танцює під музику аби привернути увагу до чергового збору для нашого війська.
Ми провели опитування в соціальних мережах, в якому взяли участь 40 респондентів різної вікової категорії, які переважно живуть в Запорізькій області. За результатами дослідження, більшість респондентів вважає, що цивільні громадяни мають робити пожертвування на потреби Збройних Сил України. При цьому 39% опитуваних схиляються до думки, що фінансування війська – завдання влади. Також більшість учасників опитування робить донати раз в декілька місяців. Близько 19% респондентів перестали донатити, а 7% ніколи не робили благодійні внески.
Дані нашого дослідження свідчать про те, що люди все ще виявляють бажання в допомозі ЗСУ та благодійних внесках. Проте активність падає та порівняно з першими місяцями війни є меншою.
* Варто зазначити, що дане опитування не є достатньо репрезентативним для ширшого вивчення теми волонтерства. Воно є актуальним в межах нашого матеріалу.
Військовослужбовець, військовий психолог Андрій Козінчук розповів для “Суспільного”, які наслідки можуть бути від такої позиції українського суспільства:
* Варто зазначити, що дане опитування не є достатньо репрезентативним для ширшого вивчення теми волонтерства. Воно є актуальним в межах нашого матеріалу.
Військовослужбовець, військовий психолог Андрій Козінчук розповів для “Суспільного”, які наслідки можуть бути від такої позиції українського суспільства:
"Так лишати не можна по одній простій причині – ми не стягнемо цю війну. У нас два Мавіки "полетіло" і всі ми сліпі. Був прильот, пару пікапів вийшли зі строю – ми сліпі пішоходи, такі собі воїни. Тобто війна – це дуже дорого і ми поки що не стягуємо. Друга штука, що це потрібно не тільки ЗСУ, але й для самих людей. Воюють не ЗСУ, воює вся Україна, Росія пішла війною не на збройні сили України, русня пішла війною на Україну".
Окрім зменшення активності та підтримки українського суспільства, фінансовим ризиком є махінації у продажі техніки або іншої допомоги. Один з інцидентів стався на Запоріжжі, коли чоловік перепродавав гуманітарні автомобілі. За даними слідства, протягом 2023 року різні благодійні фонди завезли до України для потреб ЗСУ гуманітарні автомобілі. Але підозрюваний вирішив їх продати та виручив на своєму шахрайстві 23 600 доларів США. Самі волонтери можуть стати жертвами шахраїв, які будуть продавати їм товари за завищеними цінами або низької якості. У такому випадку благодійники будуть змушені покривати збитки з власної кишені.
Варто зазначити, що волонтери працюють на благодійних засадах, тобто не отримують заробітну плату. Через це люди вважають, що якщо волонтерство це не робота, то займатися цим не складно. Але насправді багатьом запорізьким волонтерам доводиться і працювати, і допомагати, і вести соціальні мережі для залучення аудиторії. Благодійники можуть витрати всю свою заробітну плату, щоб закрити терміновий збір і це непоодинокі випадки.
Запорізький волонтер Платон Пересіч розповів, які фінансові труднощі можуть чекати на волонтерів під час їх діяльності.
Варто зазначити, що волонтери працюють на благодійних засадах, тобто не отримують заробітну плату. Через це люди вважають, що якщо волонтерство це не робота, то займатися цим не складно. Але насправді багатьом запорізьким волонтерам доводиться і працювати, і допомагати, і вести соціальні мережі для залучення аудиторії. Благодійники можуть витрати всю свою заробітну плату, щоб закрити терміновий збір і це непоодинокі випадки.
Запорізький волонтер Платон Пересіч розповів, які фінансові труднощі можуть чекати на волонтерів під час їх діяльності.
“Основні фінансові проблеми волонтера, це те що допомогти хочеться всім, а коштів на всіх вистачити аж ніяк не може. Хлопців та підрозділів багато, а я один. В когось запит - це комплект форми, може й не найдешевший, тисяч за 10 гривень, а комусь в підрозділ потрібен квадрокоптер за 80 тисяч гривень, автомобіль за 200 тисяч, та медицина на 30 тисяч гривень. І при всьому бажанні дуже важко зібрати всім й одразу, але ніколи не відмовляюсь від запитів хлопців з якими працюю вже кілька років”, - каже Платон.
Для волонтерів особливо важливо знайти ресурси для залучення людей до допомоги. Одним із ключових аспектів є наявність ефективних каналів комунікації та поширення інформації. Як пояснює Платон, його специфіка роботи передбачає пошук коштів у донорів через соціальні мережі та серед своїх знайомих та друзів.
“Частина моїх донорів знаходиться за межами нашої країни, а інша частина розпорошена по всій країні. Сам я із Запоріжжя, але зараз проживаю у Львові, де і налагоджена логістика. Допомога йде переважно хлопцям з Запорізького, Донецького, Луганського напрямків. Оскільки мій напрямок це військове спорядження, то це і є моя основна проблема”, - каже волонтер.
У більшості випадках волонтерські організації мають отримувати підтримку від місцевих структур, які допомагатимуть волонтерам у здійсненні їхніх благодійних ініціатив. Проте, велика частина охочих допомогти працюють самостійно та не звертаються за допомогою до офіційних структур. Стосовно підтримки Запорізькими організаціями волонтерських ініціатив Платон зазначає: “Знаю що дуже добре та успішно в цьому напрямку працюють Азов, 3 ОШБ та 93 бригади. Представники даних підрозділів доволі плідно співпрацюють з муніципальною владою та ОТГ і виборюють не погані субвенції”.
Важливим завданням українських волонтерів є підтримка та налагодження міжнародної співпраці. Вони сприяють залученню громадян інших країн, та встановлюють міцні зв’язки та партнерства, які є життєво важливими для розвитку глобальної підтримки нашої держави. Завдяки цьому вдається налагодити потужні канали допомоги та координацію спільних гуманітарних місій. Волонтери доносять правдиву інформацію про ситуацію в країні, та домовляються про надання різнобічної підтримки.
Важливим завданням українських волонтерів є підтримка та налагодження міжнародної співпраці. Вони сприяють залученню громадян інших країн, та встановлюють міцні зв’язки та партнерства, які є життєво важливими для розвитку глобальної підтримки нашої держави. Завдяки цьому вдається налагодити потужні канали допомоги та координацію спільних гуманітарних місій. Волонтери доносять правдиву інформацію про ситуацію в країні, та домовляються про надання різнобічної підтримки.
“Моя взаємодія переважно з простими, майже рядовими громадянами з багатьох країн. І переважно це представники нашої діаспори. Я був приємно вражений певними представниками американської діаспори, бо вони віддають себе цій справі повністю. Набагато більше ніж 80% людей які знаходяться тут в країні. Багато з них працюють більше двох років і запалу в них менше не стало”, - каже Платон Пересіч.
На лінії вогню: фізичні ризики волонтерської діяльності
Волонтерська діяльність у зоні бойових дій, Запоріжжі, створює постійні ризики життя та здоров'я. Волонтери опиняються віч-на-віч з ракетними обстрілами, атаками безпілотників та переслідуваннями від окупантів. Трагічні випадки демонструють небезпеку цієї діяльності.
Волонтери змушені пересуватися районами інтенсивних обстрілів, де кожну мить можуть влучити снаряди чи ракети. В зонах активних наземних операцій волонтери опиняються під загрозою потрапити під перехресний вогонь, підриви на мінах чи фугасах, потрапити під напади диверсійних груп тощо. Наприклад, 6 лютого 2024 року запорізький волонтер Владислав Маховський їздив до Авдіївки, щоб евакуювати цивільних. Під час поїздки його автомобіль атакував російський дрон і Владислав зазнав поранення ноги. Попри ризики, він планував вивезти близько 10 людей з міста.
Окупанти не цураються і жорстоких репресій проти волонтерів. На тимчасово окупованих територіях волонтери під постійною загрозою викрадення, незаконного арешту, катувань та навіть страти з боку російських військ за гуманітарну діяльність. Трагічна історія з незаконним засудженням української волонтерки Маргарити Харенко з Мелітополя яскраво демонструє, яким жорстоким утискам піддаються волонтери з боку окупантів. Єдиною "провиною" Маргарити, на думку окупантів, стала її проукраїнська позиція та допомога цивільним під час окупації Мелітополя. За це росіяни викрали жінку, нелегітимно засудили до 20 років ув'язнення, сфабрикувавши звинувачення у "тероризмі". Маргариту Харенко позбавили права на справедливий суд та захист. Її безпідставно звинуватили у тяжких злочинах лише за те, що вона допомагала своїм співгромадянам. Така доля може спіткати кожного волонтера на окупованих територіях.
Водночас навіть у відносно безпечних районах волонтери продовжують зазнавати небезпек. Обстріли ракетами та снарядами реактивних систем залишаються постійною загрозою в зоні ураження. Загроза є повсякчасною, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення.
Як свідчить історія мелітопольського волонтера Олександра Любишка, небезпека загрожувала йому з самого ранку 24 лютого 2022 року, коли на аеродромі у Мелітополі пролунали вибухи. Олександр одразу розпочав надавати допомогу, спершу прихистивши у своєму домі молоду родину з немовлям.
Незважаючи на постійні обстріли та наближення окупаційних військ, Олександр продовжував свою волонтерську діяльність. Завдяки його зусиллям та його команді понад 50 тисяч людей змогли виїхати з окупованих територій Мелітополя, Маріуполя та Херсонської області.
Проте ця доброчинна робота не залишилася непоміченою окупантами. Нині Олександр Любишко перебуває в розшуку ФСБ за сфабрикованими звинуваченнями в "екстремізмі" та "тероризмі". Росіяни намагаються зобразити його благодійний фонд як організацію, що нібито передає зброю для партизанського руху.
Наведені випадки є лише невеликою частиною фізичних загроз, які долають волонтери. Кожна евакуаційна місія чи доставка допомоги можуть виявитися останніми. Українська Волонтерська Служба та платформа пам'яті "Меморіал" створили важливий сайт, що збирає історії волонтерів, життя яких обірвалося через війну. Наразі там задокументовано 53 офіційно підтверджених випадків загибелі добровольців з 24 лютого 2022 року. Проте, на жаль, реальна цифра жертв може бути значно більшою через відсутність даних про ситуацію на тимчасово окупованих територіях.
Такі меморіальні сайти вкрай важливі, аби зафіксувати та донести історію тих, чиї життя російські окупанти. Кожен випадок загибелі волонтера - гіркий доказ тих смертельних фізичних загроз, з якими вони стикаються під час війни. Поки точна доля багатьох волонтерів на окупованих територіях невідома, цей ресурс дозволить зберегти розповіді про цвіт української нації, який гине через російську агресію.
Волонтери змушені пересуватися районами інтенсивних обстрілів, де кожну мить можуть влучити снаряди чи ракети. В зонах активних наземних операцій волонтери опиняються під загрозою потрапити під перехресний вогонь, підриви на мінах чи фугасах, потрапити під напади диверсійних груп тощо. Наприклад, 6 лютого 2024 року запорізький волонтер Владислав Маховський їздив до Авдіївки, щоб евакуювати цивільних. Під час поїздки його автомобіль атакував російський дрон і Владислав зазнав поранення ноги. Попри ризики, він планував вивезти близько 10 людей з міста.
Окупанти не цураються і жорстоких репресій проти волонтерів. На тимчасово окупованих територіях волонтери під постійною загрозою викрадення, незаконного арешту, катувань та навіть страти з боку російських військ за гуманітарну діяльність. Трагічна історія з незаконним засудженням української волонтерки Маргарити Харенко з Мелітополя яскраво демонструє, яким жорстоким утискам піддаються волонтери з боку окупантів. Єдиною "провиною" Маргарити, на думку окупантів, стала її проукраїнська позиція та допомога цивільним під час окупації Мелітополя. За це росіяни викрали жінку, нелегітимно засудили до 20 років ув'язнення, сфабрикувавши звинувачення у "тероризмі". Маргариту Харенко позбавили права на справедливий суд та захист. Її безпідставно звинуватили у тяжких злочинах лише за те, що вона допомагала своїм співгромадянам. Така доля може спіткати кожного волонтера на окупованих територіях.
Водночас навіть у відносно безпечних районах волонтери продовжують зазнавати небезпек. Обстріли ракетами та снарядами реактивних систем залишаються постійною загрозою в зоні ураження. Загроза є повсякчасною, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення.
Як свідчить історія мелітопольського волонтера Олександра Любишка, небезпека загрожувала йому з самого ранку 24 лютого 2022 року, коли на аеродромі у Мелітополі пролунали вибухи. Олександр одразу розпочав надавати допомогу, спершу прихистивши у своєму домі молоду родину з немовлям.
Незважаючи на постійні обстріли та наближення окупаційних військ, Олександр продовжував свою волонтерську діяльність. Завдяки його зусиллям та його команді понад 50 тисяч людей змогли виїхати з окупованих територій Мелітополя, Маріуполя та Херсонської області.
Проте ця доброчинна робота не залишилася непоміченою окупантами. Нині Олександр Любишко перебуває в розшуку ФСБ за сфабрикованими звинуваченнями в "екстремізмі" та "тероризмі". Росіяни намагаються зобразити його благодійний фонд як організацію, що нібито передає зброю для партизанського руху.
Наведені випадки є лише невеликою частиною фізичних загроз, які долають волонтери. Кожна евакуаційна місія чи доставка допомоги можуть виявитися останніми. Українська Волонтерська Служба та платформа пам'яті "Меморіал" створили важливий сайт, що збирає історії волонтерів, життя яких обірвалося через війну. Наразі там задокументовано 53 офіційно підтверджених випадків загибелі добровольців з 24 лютого 2022 року. Проте, на жаль, реальна цифра жертв може бути значно більшою через відсутність даних про ситуацію на тимчасово окупованих територіях.
Такі меморіальні сайти вкрай важливі, аби зафіксувати та донести історію тих, чиї життя російські окупанти. Кожен випадок загибелі волонтера - гіркий доказ тих смертельних фізичних загроз, з якими вони стикаються під час війни. Поки точна доля багатьох волонтерів на окупованих територіях невідома, цей ресурс дозволить зберегти розповіді про цвіт української нації, який гине через російську агресію.
“Тобі більше за всіх потрібно?”: психологічний тиск і волонтерство
Волонтери також зустрічаються з психологічним тиском. Він може бути пов’язаний з вищезгаданими ризиками: юридичні, фінансові, фізичні. А ще з упередженим ставленням, перешкоджанням діяльності, непорозумінням тощо. Запорізький волонтер, представник будівельної компанії Станіслав Мануйло розповів, що їх компанія відновлює в Запоріжжі будинки після російських обстрілів. Так одного разу вони замінювали вибиті вікна на нові.
“Ми запропонували дідусю встановити вікно, проте без підвіконня. Адже вибитих вікон було багато, тому на всіх не вистачало. Чоловік погодився на такий компроміс. Через тиждень мені на особистий номер дзвонить жінка та криком починає розпитувати, коли ми їй встановимо підвіконня. Виявилося, що ця жінка була онучкою дідуся. Ми все вирішили, проте такий тиск буває завжди, коли люди бажають більше ніж ми можемо дати”, - каже Станіслав.
Волонтерка Карітас Запоріжжя Марина Закутня роздавала людям гуманітарну допомогу. Жінка розповідає, що неодноразово на неї підвищували голос через те, що вміст гуманітарної допомоги не подобався людям.
“Ми видавали ті набори, які нам надіслали з Європи. Ми майже не торкалися тих пакунків, лише перевіряли термін придатності. Проте зі мною постійно сварилися, що вже набридли макарони та масло. Казали, що я даю занадто мало допомоги. Проте ці коробки вже були сформовані на одну родину”, - каже пані Марина.
Тиснуть на волонтерів не лише люди, а й безпорадність перед чужим горем. Адже благодійники не можуть допомогти кожному, тому сумління може гнітити волонтерів. Це емоційне виснаження може серйозно вплинути на їхній психологічний стан.
Волонтери на власні очі бачать жахіття війни - руїни, кров, смерть. Вони стикаються зі стражданнями поранених і родин загиблих. Ці моторошні кадри викарбовуються в їхній пам'яті. Перебуваючи в епіцентрі обстрілів, під загрозою вибухів, вони змушені діяти в атмосфері цілковитого терору. Гуркіт артилерійських снарядів та осколків, що свистять над головою, може викликати панічні атаки і постійну тривожність. В умовах хронічного стресу емоційне виснаження невідворотно може настати.
Марія Куріпко розповіла нам, як на неї вплинула війна. Події змусили емоційну та життєрадісну дівчину стати більш жорсткою:
Волонтери на власні очі бачать жахіття війни - руїни, кров, смерть. Вони стикаються зі стражданнями поранених і родин загиблих. Ці моторошні кадри викарбовуються в їхній пам'яті. Перебуваючи в епіцентрі обстрілів, під загрозою вибухів, вони змушені діяти в атмосфері цілковитого терору. Гуркіт артилерійських снарядів та осколків, що свистять над головою, може викликати панічні атаки і постійну тривожність. В умовах хронічного стресу емоційне виснаження невідворотно може настати.
Марія Куріпко розповіла нам, як на неї вплинула війна. Події змусили емоційну та життєрадісну дівчину стати більш жорсткою:
“Мені здається, що після початку повномасштабного я перестала бути гарною дівчинкою. Я почала казати людям правду, хоча іноді це їм не подобається. Стала я таким правдорубом. Може трохи цинізму додалось. Навколо відбуваються жахливі речі й це робить тебе більш жорстким”, – розповідає волонтерка.
В дослідженні Zagoriy Foundation стверджується, що у понад третини (36%) українських волонтерів спостерігається професійне вигорання. Ще третина (35%) — на стадії його формування. На вигорання волонтерів можуть впливати всі вищезгадані чинники, а також необхідність відмовляти в допомозі та відсутність результату.
Наразі працюють безкоштовні онлайн ресурси, за допомогою яких можливо отримати психологічну допомогу. Наприклад, чат-бот під назвою #ТилВолонтера надає підтримку в стані виснаження і профілактику вигорання через чат у Телеграмі. Також доступний Friend First Aid Bot для отримання першої психологічної допомоги. Крім того, в Центрі психологічного консультування і травмотерапії "Відкриті двері" сертифіковані психологи надають безкоштовні консультації за американськими стандартами через Телеграм-бот. І це лише декілька прикладів ресурсів допомоги, які можуть використовувати волонтери задля збереження свого психологічного стану.
Запорізька волонтерка Владлена Манько про друзів на фронті та маленькі донати
Владлена Манько - запорізька волонтерка, представниця благодійного проєкту “Тиловики Азову”. 24 лютого 2022 року дівчина й не думала, що почнеться війна: “Коли бачиш, що довкола все добре – ти не думаєш, що може початися війна”. Хоча у волонтерки були друзі в 12 бригаді НГУ “Азов”, які попереджали, що російська агресія вже є та буде посилюватися.
Саме “Азов” й став рушійною силою, яка підштовхнула дівчину до волонтерства. На її сторінках можна побачити збори для військових, фото з акцій присвячених полоненим захисникам. Владлена навіть зробила наліпки зі своїми зображеннями та мотиваційними словами. Кошти від продажу цих стікерпаків підуть на потреби воїнів України.
Саме “Азов” й став рушійною силою, яка підштовхнула дівчину до волонтерства. На її сторінках можна побачити збори для військових, фото з акцій присвячених полоненим захисникам. Владлена навіть зробила наліпки зі своїми зображеннями та мотиваційними словами. Кошти від продажу цих стікерпаків підуть на потреби воїнів України.
Спогади про захисників Маріуполя у Владлени датуються ще 2014 роком. А сталося це через випадкове знайомство. Дівчина зустріла Данила, який познайомив її з військовими “Азову”. Хлопці прийняли Владлену до своєї “команди”. А після початку повномасштабного вторгнення друг Влади пішов захищати Маріуполь.
Після загострення подій на сході Владлена намагалася через волонтерів, які туди їздили, передавати хлопцям їжу та одяг. Але згодом волонтери перестали доїжджати до міста. Тоді Владі довелось об’єднатися з родинами військових. Вони створили чат, який потім став Асоціацією родин захисників “Азовсталі”.
Після загострення подій на сході Владлена намагалася через волонтерів, які туди їздили, передавати хлопцям їжу та одяг. Але згодом волонтери перестали доїжджати до міста. Тоді Владі довелось об’єднатися з родинами військових. Вони створили чат, який потім став Асоціацією родин захисників “Азовсталі”.
“Ми вже думали просто жінками йти та визволяти їх. Тому що не розуміли, як їм допомогти”, - каже дівчина.
Сильний тиск на Владу спричинила втрата друзів, які загинули на фронті або потрапили в полон. Дівчина називає військових своєю “другою родиною”, неможливо навіть уявити, в якій емоційній напрузі вона перебуває весь цей час.
Потім дівчина почала працювати, як волонтер від проєкту “Тиловики Азову”. В пригоді їй стала сторінка у соцімережах, яку вона й до цього активно вела. Владлена відкрила збір на дрони та самотужки зібрала 50 тисяч гривень. Потім був збір на бронетранспортер для хлопців. Влада разом з іншою волонтеркою закрили збір на 100 тисяч гривень.
“Тиловики Азову” – проєкт організації AZOV ONE. Вони збирають кошти для військових “Азову” та закуповують необхідні речі.
Потім дівчина почала працювати, як волонтер від проєкту “Тиловики Азову”. В пригоді їй стала сторінка у соцімережах, яку вона й до цього активно вела. Владлена відкрила збір на дрони та самотужки зібрала 50 тисяч гривень. Потім був збір на бронетранспортер для хлопців. Влада разом з іншою волонтеркою закрили збір на 100 тисяч гривень.
“Тиловики Азову” – проєкт організації AZOV ONE. Вони збирають кошти для військових “Азову” та закуповують необхідні речі.
“З “тиловиками” ми були з перших днів. Я була однією з перших, хто написав їм, що беруся за збори. Я хотіла закрити збір будь-якою ціною. Ми з ними постійно на контакті, ми разом працюємо”, – каже Владлена Манько.
Зараз дівчина збирає посилки для хлопців з окопними свічками, грілками та ковдрами:
“Це те, що продається в нас у кожному магазині. Але у хлопців цього майже немає. Тому їм треба допомагати”.
Владлена жартома каже, що живе в “кредит”. За її словами, ці кошти не врятують її, а хлопцям допоможуть. Ті збори, які вона не може закрити шляхом донатів, волонтерка закриває з власної кишені.
Ситуацію з донатами Влада приймає близько до серця. Неодноразово волонтерці писали: “Тобі більш за всіх потрібно, ти й роби”. Дівчина відкриває історію надходжень і бачить, що більшість донатів від самих військових. Ця картина не вкладається у неї в голові.
Ситуацію з донатами Влада приймає близько до серця. Неодноразово волонтерці писали: “Тобі більш за всіх потрібно, ти й роби”. Дівчина відкриває історію надходжень і бачить, що більшість донатів від самих військових. Ця картина не вкладається у неї в голові.
“Я не дуже це приймаю. Адже тил має бути опорою для військових. А не військові самі собі допомагають. Взагалі сьогодні важко заохочувати людей донатити”, - каже волонтерка.
Наразі Данил, найкращий друг Владлени, знаходиться у полоні. Родини військових постійно спілкуються та виходять на акції, щоб підтримати полонених. Тому дівчина наголошує, що ця ситуація потребує уваги та широкого розголосу.
“Я б хотіла, щоб люди зрозуміли, що війна стосується кожного. Якщо у когось немає грошей, то хоча б розповсюджуйте інформацію. Ми нещодавно запустили флешмоб – треба сфотографуватися з нагадуванням про полонених. Просто, щоб більше людей згадало про них. Бо люди вже починають забувати”.
Як волонтерам боротися з тиском?
Щоб зменшити вплив на психіку волонтера можна використовувати спеціальні практики. Про них розповіла керівниця психологічної служби Фонду “СпівДія” Ганна Красіна для інформаційно-аналітичного центру “Громадський простір”.
Крок
Зосередження на власних ресурсах. Згадайте, що вас заряджає та допомагає залишатися в ресурсі, хай то природа, спорт, спілкування з друзями або улюблені фільми. Оцінюйте свій стан за шкалою від 0 до 10 та, за потреби, вживайте профілактичні заходи. Головне, за словами пані Ганни, постійно рефлексувати та концентруватися саме на своєму стані.
Крок
Створення режиму дня та забезпечення достатнього сну. Плануйте час на відновлення, встановлюйте ритуали для засинання, такі як трав'яний чай, тепла ванна або читання книги.
Крок
Повернення контролю (техніка “чотири стихії”). Використовуйте лайфхаки для подолання стресу, такі як звернення до чотирьох елементів: води, землі, повітря та вогню."
- Стихія води – це випити стакан води під час стресової ситуації, або прийняти ванну.
- Стихія землі – це фізичні вправи, які допоможуть розслабити м’язи. До прикладу, це може бути сильне напруження з наступним розслабленням кулаків, підіймання та опускання плечей тощо.
- Стихія повітря – правильне дихання під час сильної напруги. Психологиня радить спершу робити видих близько 7 секунд, а потім вдих близько 5 секунд.
- Стихія вогню – це змінення кута бачення, яке затуплюється під час стресу. Ганна Красіна рекомендує шукати поруч з собою великі предмети та називати їх вголос. Такі дії допоможуть повернути контроль мислення.
Для безпеки волонтерів працюють спеціальні організації, які займаються психологічними, фінансовими та правовими питаннями у сфері благодійної діяльності:
- #ТилВолонтера – проєкт у вигляді чат-бота, який надає безоплатну психологічну підтримку волонтерам. А також за необхідності можна отримати консультацію психолога.
- Юридична клініка Благодійного фонду “Спілка мертвих юристів” – надає безкоштовні юридичні консультації для волонтерів. За допомогою можна звернутися з питань реєстрації, обліку та звітності, збору коштів та оподаткування донатів тощо.
- Ukrainian Coalition for Legal Aid – юристи цього проєкту надають консультації та правову допомогу для українських волонтерів, які стикаються з утисками або мають питання у сфері своєї діяльності.
- Розкажи мені – інтернет-платформа, яка безкоштовно допомагає всім, хто потребує емоційної підтримки. Також на платформі є можливість отримати консультації з психологом.
- Грошова допомога від держави у разі інвалідності волонтера – це державна програма, на яку можна зареєструватися у застосунку “Дія”, якщо волонтер внаслідок своєї діяльності отримав інвалідність.
Як ви можете допомогти волонтерам?
- Волонтерство в Україні – платформа Української Волонтерської Служби, яка дає можливість долучитися до волонтерських ініціатив у різних областях України.
- Help volunteer – платформа, яка обʼєднує українських волонтерів, яким не вистачає коштів, та всіх небайдужих допомогти. Станом на сьогодні цей проєкт допоміг українським волонтерам закрити збори на понад 21 млн гривень.
- єДопомога – платформа створена Міністерством соціальної політики України за підтримки Міністерства цифрової трансформації України. Мета проєкту – об’єднати небайдужих людей та волонтерів у взаємодопомозі.
- Довідка про те, як допомогти волонтерам під час війни від DOVIDKA.INFO.
Ви можете допомогти волонтерам фінансово, речами або своєю працею. Для цього звертайтеся до перевірених благодійних фондів або знайомих волонтерів.
Всі герої нашого матеріалу волонтери, яким ви можете довіряти та допомогти
Особисті фото надані героями нашого матеріалу
Авторки матеріалу: Крістіна Кулагіна, Олександра Сакальська.
